Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд: валіза без ручки. Державні підприємства
четвер, 23 березня 2017 року, 10:39
Сьогодні КГЗКОР здійснює комерційну діяльність, мало чим пов’язану з тим напрямом, для якого його будували.
Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (далі Комбінат або КГЗКОР) почали будувати в СРСР у середині 80-х років. Він мав стати провідним джерелом постачання залізорудного концентрату і переробляти відходи довколишніх гірничо-збагачувальних комбінатів, які на той час уже накопичили 1 млрд тонн бідних окислених руд із вмістом заліза менше 30%. Комбінат мав щорічно добувати та збагачувати 30 млн тонн залізистих кварцитів і виробляти з них 12.8 млн тонн ковтунів із вмістом заліза не менше 62% (тобто в перерахунку на метал 7.6 млн тонн).
СРСР вклав у спорудження комбінату близько 650 млн дол. США. На початку 90-х років Україна додала ще 250 млн дол. США. Навіть більше, його будували в міжнародному консорціумі. За роки будівництва Румунія вклала в нього 526.6 млн дол. США, Словаччина – 233.2 млн дол. США Через брак коштів будівництво 1998 року припинилося. За офіційними оцінками, рівень готовності підприємства становив близько 70%. Через політичні причини та протистояння власників металургійного виробництва приватизацію комбінату не раз відкладали. КГЗКОР немає в списку приватизації на 2016–2017 роки.
Утім, сьогодні КГЗКОР здійснює комерційну діяльність, мало чим пов’язану з тим напрямом, для якого його будували. На офіційному сайті підприємства наведено широкий перелік послуг:
- Виготовлення металоконструкцій і механічних виробів.
- Ремонт енергетичного обладнання.
- Ремонт і виготовлення електричного, технологічного і нестандартизованого устаткування.
- Черговий технічний огляд вантажопідіймальних механізмів.
- Високовольтні випробовування.
- Виготовлення бетону і будівельних розчинів усіх марок.
2016 року КГЗКОР отримував доходи за «харчування заарештованих», «автопослуги з розчищення доріг від снігу», «хлорування водопровiдних мереж мiкрорайону», «оренду майна». Підприємство залишається хронічно збитковим. Доходи від реалізації продукції невеликі. Так, обсяги реалізації продукції КГЗКОР становлять 5593.8 тис. грн 2014 року та 5782.4 тис. грн 2015 року.
Основним джерелом доходів залишається бюджетне фінансування. За останні п’ять років обсяг бюджетних трансфертів підприємству сумарно становив 344.25 млн грн. Тимчасом у Законі про Державний бюджет на 2017 рік бачимо, що за бюджетною програмою «Забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» видатки загального фонду державного бюджету передбачено в сумі 23.85 млн грн.
Витрачання коштів здійснюють на підставі численних нормативних актів[1]. Судячи з назви, передбачається «подальше будівництво» комбінату. Проте добудувати його за ті кошти, які виділяють, неможливо, плану санації немає. Ба більше, термін санації замість встановлених нормативними документами 18 місяців[2] триває вже більш як сім років.
Таким чином, вже більше 20 років кошти витрачають на статус-кво, зокрема на «утримання дирекції комбінату, працівників бази комплектування устаткування та приладів, об’єктів незавершеного будівництва комбінату та забезпечення їх охорони».
Упродовж цього часу ані технічного, ані технологічного аудиту не здійснено. Оцінку активів, проведену 2007 року, не узгоджено з іноземними учасниками будівництва.
Окрім того, з плином часу виникла проблема технологічної відсталості комбінату – технології 1970-х років застаріли. Гіпотетично підприємство може виробляти залізорудний концентрат із загальним вмістом заліза 62%, а на сьогодні вміст заліза має бути не менше 65%, інакше його просто ніхто не купить.
Енергоємність комбінату висока, орієнтована на субсидовані державою тарифи.
За окремими оцінками, ступінь зносу основних фондів на балансі підприємства становить 60%. Через старіння та руйнацію ступінь готовності незавершених об’єктів будівництва, за офіційними оцінками, становить менше 50%.
Окрім природного процесу старіння триває не менш природний процес стихійного розкрадання та організованого відчуження майна комбінату. Тільки за 2015–2016 роки Рахункова палата зафіксувала 20 фактів крадіжок майна (приблизно на півмільйона гривень). Майно потрохи подрібнюють і відчужують. 2009 року був гучний скандал навколо продажу цехів середнього і дрібного дроблення. Тільки за 2015 рік площа землі під комбінатом скоротилася на 299.9 га до 1940.01 га.
Не варто забувати, що держава по суті фінансує поточну діяльність підприємства. За рахунок платників податків сплачують витрати за освітлення, охорону, утримання основних фондів, які використовують у комерційній діяльності. Між іншим, КГЗКОР також здійснює забезпечення населення Долинська водою та послугами водовідведення з використанням застарілих технологій і для цих цілей орендує раніше відчужене обладнання за завищеною платою.
КГЗКОР був експерементальним проектом. Інвестиції були завеликими, але як кажуть «дорога ложка до обіду». Тут все навпаки. Будівництво затягнули, технологія застаріла, обладнання заржавіло.
У 2008–2011 роках здійснено обстеження технічного стану підприємства. У 2012–2013 роках досліджено доцільність добудови комбінату.
Наразі результати проведеної експертизи не оприлюднено. Експерти висловлюють різні, до певної міри фантастичні сценарії добудови комбінату та використання наявних потужностей. Це і зміна проекту з урахуванням розвитку технологій, і повне перепрофілювання підприємства (цехи мають обладнання, що дозволяє провадити іншу діяльність). Попри те, насправді найкращим виходом з цієї ситуації може бути припинення подальшого фінансування та максимально можливий розпродаж об‘єктів.
Примітки:
1).
2). Ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04.05.92 № 2343 в редакції, яка діяла до 19.01.2013.